Трапок

Трапок, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.

Трапо́к, м. Только въ выраженіи: на трапку. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? На трапку. Ном. № 12749. Мнж. 167.

Сучасні словники

Словника української мови

1.Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. 

2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід. 

3.Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця.

Ілюстрації