Заборонити
Заборони́ти, -ся. См. Заборонити, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗАБОРОНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАБОРОНИТИ, оню, ониш, док.
1. перех. і з інфін. Не дозволяти робити, здійснювати що-небудь. Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця та забороняючи всяку працю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Особливо забороняла [мати] йому появлятися на майдані смерком (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45); В 1914 році царизм заборонив відзначити століття з дня народження Шевченка (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 25); // Не допускати, не дозволяти користуватися чим-небудь, уживати щось, відбуватися, існувати чому-небудь. Усі матеріали з тієї газети, які забороняла білогвардійська цензура, другого дня потрапляли в підпільну більшовицьку пресу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 97); [Адмірал:] Я забороняю мітинг. Пропоную виконувати мій наказ (Олександр Корнійчук, I, 1955, 72); [Грек:] То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства (Леся Українка, II, 1951, 522).
2. перех. і без додатка, заст. Захищати від кого-, чого-небудь. Мати, щоб заборонити сина од латинства, оддала його.. архімандритові Густинського монастиря (Олекса Стороженко, I, 1957, 365); — Бог його знає, чи п'яний [Чіпка], чи ні. Бачила тільки, що до кожного приставав: не даймо! заборонімо! (Панас Мирний, I, 1949, 319).
Ілюстрації
|
|
Медіа
.Іншими мовами
Білорусько-український перекладач
Заборонити - Забараніць (білорус.)
(Після того, як один письменник заборонив перекладати свої твори українською, я зарікся його читати. - Пасля таго, як адзін пісьменнік забараніў перакладаць свае творы на ўкраінскую, я зарокся яго чытаць.)
Італійсько-український перекладач
Заборонити - Vietare (італ.)
(У багатьох країнах купувати або палити коноплю заборонено законом. - In molti paesi comprare o fumare cannabis è vietato dalla legge.)
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 27.
2. Академічний тлумачний словник
3. Словник іншомовних слів
Зовнішні посилання
1. http://sum.in.ua/s/zaboronjaty
2. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8
Див. також
Заборона
Арешт: 1. Ув'язнення, взяття під арешт, під варту; позбавлення волі. 2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. 3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця.
Вето: 1. У Стародавньому Римі — заборона одним з консулів введення в дію рішення іншого консула або заборона трибуном введення в дію рішення сенату. 2. Право верховної влади забороняти або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчою установою; В., як правило, належить монархові або президентові, а також верхній палаті парламенту щодо законопроектів, прийнятих нижньою палатою. 3. В міжнародному праві В. іноді називають право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден.
Демілітаризація: роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будувати військові укріплення, мати оборонну промисловість.
Контрсуґестія: негативна відповідь на навіювання і її заперечення; заборона заборони.
Лібертаризм: лібертаріанство; політична філософія, в основі якої лежить правова заборона на застосування сили або загрози до іншої особи або її майна, всупереч волі цієї особи. Прихильники Л. виступають за право людини робити з собою та своєю власністю що завгодно, допоки це не заважає здійсненню аналогічного права іншими. Антонім — авторитаризм.
Сервітут: 1. В античному, феодальному суспільствах обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо. 2. С. міжнародний — обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав. 3. Право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором.
Суґестія: навіювання, голосова заборона, психологічний вплив на свідомість людини, при якому відбувається некритичне сприйняття нею переконань і установок. Автосуґестія — самонавіювання.
Табу: 1. У первісних народів релігійна заборона певних дій, порушення якої нібито жорстоко карається. 2. перен. Щось заборонене і те, чого не можна торкатись (напр., певної теми, розмови, речі)."
