Мідяр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:48, 24 листопада 2021; S.horbatiuk (обговорення • внесок)
Мідя́р, -ра, м. Мѣдникъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник
мідяр -а, ч. Те саме, що мідник.
МІ́ДНИК, а, чол. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник.
МІ́ДНИК, а, ч.
Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник.
Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (М. Коцюбинський);
Біля тиглів порались .. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (О. Ільченко).
Ілюстрації
|
|
|
|
