Моститися

Моститися, мощуся, -стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Св. Л. 14. Все моститься, щоб поживиться. Гліб. 75. Панувати мостяться над нами. К. ЦН. 190. 2) Вить гнѣзда. Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

1. Займати місце, розміщатися біля кого-, чого-небудь, на чомусь. Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Душ з п'ять хлопців мостилося коло стола з книжками (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 107); Коли Варя, ридаючи, падала на білу гору подушок, тут уже Хома не витримував: мостився поруч, гув біля неї голубком до настання повного миру та згоди (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 32).

2. перен., розм. Готуватися, збиратися робити щось, стати кимось. [Марфа Варфоломіївна:] Кажуть, що Леонід Петрович моститься тебе сватати (Марко Кропивницький, II, 1958, 270); [Оксана:] Що це він ніби вороже зустрінувся з тобою? [Гужій:] Ну, ще б пак! Він же сам мостився до тебе в чоловіки (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 165); Риболов моститься сісти кроків за двадцять від Клима (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 93).

Синонімія

• мости́тися (розм.) - займати місце, сідаючи, лягаючи, стаючи біля когось, чогось, перев. з певною метою, для здійснення, виконання чого-небудь
• прилашто́вуватися
• прилі́плюватися (розм.)
• примо́щуватися
• присусі́джуватися (розм.)
• причі́плюватися (розм.)
• причіпля́тися (розм.)
• підмо́щуватися (розм.)
• влашто́вуватися
• вмо́щуватися
• примо́щуватися
• примі́щуватися
• приміща́тися
• пристро́юватися
• приту́люватися
• притуля́тися
• розмі́щуватися
• розміща́тися
• розташо́вуватися
• улашто́вуватися
• умо́щуватися

Ілюстрації

Іншими мовами

Російсько-український словник

Моститися - Устраиваться (рос.)

(Збоку видавалося, наче дівчинка зручніше моститься. - Со стороны казалось, будто девочка удобнее устраивается.)

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 809.

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/mostytysja

2.https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F"