Саднути

Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у. ==Сучасні словники==Публічний електроний словник української мови=Академічний тлумачний словник Тлумачення слова у сучасних словниках=САДНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до сади́ти 9.=УДАРЯТИ (ВДАРЯТИ), яю, яєш, недок., УДАРИТИ (ВДАРИТИ), рю, риш, док.

1. перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. — Ні! Не діжде..! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Панас Мирний, I, 1949, 373); Могутнім хвостом ударяв [кит] пароплав по боках і ховався в воду, пірнав під пароплав і підносив його на своїй спині (Микола Трублаїні, I, 1955, 186); [Співець:] Як його [пророка] в залізному ярмі виводили в полон з Єрусалиму, він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу (Леся Українка, II, 1951, 154); — З чого ж починати? — вдарив Денис по молодому дубкові сокирою так, що аж листя на ньому затремтіло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 243); І зараз з усіх восьми копит рвонули коні й гаркнули колеса. Холодні скалочки мерзлої дороги, як дробом, ударили в лице, обсипали всього (Андрій Головко, II, 1957, 186);