Зливати

Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. Чуб. III. 127. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. Єв. Мт. LXXVI. 12. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Харьк. у. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. МВ. І. 35. Ріка зливає поберіжжє. К. Іов. 31. ==Сучасні словники==Академічний тлумачний словник=Вікіпедія Тлумачення слова у сучасних словниках=ЗЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗЛИТИ, зіллю, зіллєш і ЗІЛЛЯТИ, зіллю, зіллєш, рідко зілляю, зілляєш, док., перех.=Злиття — об'єднання двох різних об'єктів в одне ціле таким чином, що утворюється єдиний об'єкт з єдиними властивостями.

Термін «злиття» вживається, як правило, відносно рідин і рідких предметів — злиття фарб, злиття струмків, або стосовно складових суспільних і природних явищ — злиття компаній, злиття з навколишнім оточенням, злиття народів.

1. Виливати з різних посудин в одну, збираючи разом або виготовляючи суміш чого-небудь рідкого. Прийшов наймит, прийшов бідний, Воли розпрягає, — Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (Українські народні ліричні пісні, 1958, 550); Доярки.. підходили до Марії, зливали надоєне в молокомір і дивилися, скільки набігло (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 10).