Накалапуцати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:48, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Накалапуцати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.