Минулість

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Минулість, -лости, ж. Прошлое.

Сучасні словники

Минулість-це частина часу яка вже відбулася

МИНУ́ЛІСТЬ, лості, жін., заст. Минуле (див. минулий 3). Лободою позаростали майдани.., а на широких вулицях ще і досі зостались сліди минулості (Данило Мордовець, I, 1958, 100); В Кракові.. роблю свою роботу і вечерами [вечорами] тужу за моєю гарною минулістю (Василь Стефаник, III, 1954, 127).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 711.

Ілюстрації

04fdf959b9f04c.jpg 596.jpg 17 15-03-44-758.jpg

Медіа

Див. також

Минуле, минувшина // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 978-979. — 1000 екз.

Минуле // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела та література

http://sum.in.ua/p/4/711/2 Минулий/Минулий час - академічний тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/p/4/711/2