Безпробудний

Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробудний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Грінченка); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Юрій Смолич, Світанок.., 1956, 39).

Ілюстрації

Іншими мовами

Безпробудний 1) (про сон) unawakable, impossible to awaken

безпробудний сон — sound (deep, heavy) sleep; перен. the eternal sleep, death

спати безпробудним сном — to sleep soundly, to be in a deep (heavy) sleep

2) перен. (який не знає міри) unrestrained

безпробудне пияцтво — incessant drinking

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 143.