Клямка

Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. Клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.

Клямка на хвіртці

Кля́мка (від сер.-н.-нем. klamm < klammen — «стискати») — пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері, хвіртку тощо.

Клямка встановлюється над ручками дверей. Через двері пропущено важільце, один кінець якого розплющений, лопатоподібний (ложкоподібний) і розташовується з зовнішнього боку дверей, інший кінець дещо зігнутий аби уникати випадіння важільця з отвору в дверях, що в нього його вставлено. При натисканні на розплющенний кінець важільця пальцем підймається пластина клямки з іншого, внутрішнього, боку дверей, на яких вона рухомо прикріплена однім кінцем, другим входить у гачок, вбитий у одвірок. З зовнішнього боку клямка відчиняється підійманням пластинки клямки вручну за її кінець, що має пласке закінчення у горизонтальній площині, або діючи на важілець.

Ілюстрації

Шпінгалет

Клямка-скоба

Засув

Клямка на хвіртці

Див. також

Засув

За́сув, зменш. за́сувка, діал. за́сов — рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки тощо. Має вигляд дерев'яного чи металевого бруса, що пересувається у скобах, укріплених на дверях (стулках воріт) і одвірку. Замки для закривання дверей на основі засувів використовувалися уже в Давньому Єгипті.

Вдосконалений засув, який можна відперти ззовні найпростішим ключем, відомий як «бганий замок».

Засуви воріт можуть мати пробої для навісних замків.

Схожі пристрої

За́крутка, за́вертка — запірний пристрій у вигляді брусочка, що обертається на забитому в щось гвіздку.
Клямка (від сер-в.-нім. klamm, пор. «клема») — запірний пристрій у вигляді пластинки з важільцем, яка на відміну від засува закріплена одним кінцем на осі й може підійматися й опускатися.
Прого́нич — металевий стрижень, що використовувався для замикання віконниць, дверей, воріт.
Ригель — засувка накладного чи врізного замка, що забезпечує запирання, входячи в гніздо на одвірку
Шпінгале́т (через рос. шпингалет і нім. Spaniolett від фр. espagnolette — «запірна ручка для вікон», букв. — «іспаночка») — засувка у вигляді металевого стрижня чи пластинки з боковим важільцем. Використовується для запирання хвірток, стулок вікон, кватирок.