Осліп
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:35, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Осліп, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.
ІІ. Осліп, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.