Агу

Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Кв. І. 45. Агу, їй стало більше волі. Кв. І. 207. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли. Агу! гиля! до сатани!.. Шевч. 520. 4) Подражаніе воркованію голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!» Рудч. Ск. ІІ. 125.