Орандарка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:02, 21 листопада 2021; Sishuhailo.im20 (обговорення • внесок)
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
- Том 5, 1974. — Стор. 737
- ОРАНДА́РКА, и, жін., заст. Жіночий рід до орандар.
Ой дай, орандарко, Да горілочки кварту (Павло Чубинський, V, 1874, 420).
- ОРАНДА́Р, я, чол., заст. Шинкар.
І кобзар ушкварив. — А мій батько орандар, Чоботар; Моя мати пряха Та сваха (Тарас Шевченко, I, 1963, 135)..
Великий тлумачний словник сучасної української мови
- Оранда́рка -и, ж., заст. Шинкарка.