Мулити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:15, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мулити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. Ном. № 11310. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить. Ном. № 10820.
Мули́ти(-ся), -лю(-ся), -ли́ш(-ся), гл. Заносить иломъ.
