Назирком
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:43, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
На́зирком, нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.