Наємець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:41, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нає́мець, -мця, мНаемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. См. Найомець.