Надулісся
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:40, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Надулісся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б’єш? обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу. Кв. Пов. (изд. 1887, т. II. 9).