Надточувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:39, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Надто́чувати, -чую, -єш, сов. в. надточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Треба розуму надточити, де сила не візьме. Ном. № 5843. 2) Выцѣживать, выцѣдить, выточить часть (жидкости).
