Яворин

Я́ворин, -на, м. = Явір. Під зелененьким яворином. АД. І. 136. Дерево висотою 30-37 м., і товщиною 90-110 см. Живе 150-200 років. Явір належить до видів дерев із широкою екологічною амплітудою та як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу. Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Плодоносить явір майже щорічно, однак багатий врожай можна спостерігати лише раз на 2-3 роки. Також можна зустріти поодинокі явори із деревиною шовкоподібного блиску та хвилястою структурою. Ця деревина - надзвичайно декоративна і позначається у мові торгівлі під назвою "клен пташине око". Насіння таких кленів використовують для подальшого вирощування цієї рідкісної форми [1]. Слово “явір/явор” напевне брало участь у творенні слов'янських мов, включаючи й українську. Адже зустрічається, як назва дерева, не тільки у Східній Європі. Для багатьох слов'янських народів дерево явір/явор є одне з першодерев, поряд з дубом, березою, фруктовими деревами. У слов'ян назва дерева утворила чоловіче ім'я Явір, яке й по сьогодні ще є поширеним у південних слов'янських народів. Від цього імені утворилися назви численних населених пунктів. В Україні вони притаманні територіям Галичини та Закарпаття. Зокрема, найбільш відомим є місто Яворів[2].

1. Флора українських Карпат. http://carpathians.eu/?id=292 2. Білий клен, що звемо Явір. http://h.ua/story/411092/

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЯВОРИ́НА, и, жін. 1. Окреме дерево явора; явір. Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); В партизанськім лісі яворина Похилилась сумно до води (Леонід Первомайський, I, 1958, 353); Він прилітає з далекого краю, Не спочиваючи, лине, лине, Здається, на світі миліш немає, Чим наше подвір'я, стара яворина (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 52); * У порівняннях. Батько здалік милується своєю донькою. Он ба, яка виросла, мов молода яворина (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 237). 2. збірн. Яворовий ліс; яворова памолодь. Ой вже мені не ходити по тій яворині (Коломийки, 1969, 215); Максим, мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом (Іван Франко, VI, 1951, 34); Молоденька яворина так і облипла коло нього [дуба], мов діти коло діда, як казку розказує (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 622. Посилання - http://sum.in.ua/s/javoryna

Ілюстрації