Красило
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:59, 18 листопада 2021; Kamoskalova.im21 (обговорення • внесок)
Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Зміст
Сучасні словники
Словнику української мови у 20 томах
КРАСИ́ЛО, а, с.
1. заст. Барвник. У давнину барвники називали красилами (з газ.).
Ілюстрації
|
|
|
|
