Моруха

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Моруха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. См. Морюха.



Сучасні словники

Словник української мови

МОРУ́ХА, и, жін. Те саме, що порхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (Петро Панч, Вибр., 1947, 194).

Словник української мови

Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання та праця, 6, 1969, 16); * У порівняннях. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58).


Ілюстрації

Моруха.jpg Моруха2.jpg Моруха4.jpg Моруха1.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання