Ошурка

Ошу́рка, -ки, ж. Металлическіе опилки.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.

ОШУ́РКИ, рок, мн. Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються при його обробці. Не можна здувати ротом ошурок з виробів, бо можна запорошити очі собі або сусідові (Практикум з машинознавства, 1957, 64); Марійка .. здунула ошурки і рішуче відклала набік свердло (Олесь Донченко, V, 1957, 366); У трубці з двома електродами містяться дрібні ошурки. (з навч. літ.);Сонце .. палахкотіло срібною усмішкою, від якої весь світ здавався посрібленим дрібненькими ошурками. (Є. Гуцало)

Ілюстрації