Блискучий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. II. 176.




Сучасні словники

Словник української мови

БЛИСКУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. Сиділа Маруся край віконця й дивилася на зорі блискучі, на небо прозоре (Марко Вовчок, I, 1955, 353); У всіх були чорні тонкі брови, блискуче темне волосся, круглі карі очі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Звір, побачивши блискуче залізне вістря, зупинився (Іван Франко, VI, 1951, 18); Круглий зручний стіл займав своє місце майже посередині кімнати на дерев'яній блискучій підлозі (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 262); // Дуже ясний, яскравий, сонячний. День був блискучий, літній (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210); Сонце обдало землю блискучим промінням (Панас Мирний, I, 1949, 136).

2. перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя — таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Панас Мирний, IV, 1955, 326); // Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка, I, 1951, 436).

3. перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. Тут [у журналі «Народ»] він [І. Франко] містить багато блискучих публіцистичних і програмових статей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Несподівана й блискуча спалахнула у голові думка (Андрій Головко, I, 1957, 369); Раптом блискучий план виник у голові Обушного (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 337); // Надзвичайний, видатний. Велика Вітчизняна війна завершилася блискучою перемогою радянського народу (Радянська Україна, 13.VII 1946, 2); [Хрипун:] Ваш брат блискучий полководець (Олександр Корнійчук, II, 1955, 31); Блискучий талант; // Майстерний, довершений. Мистецтво її [С. А. Крушельницької] відзначалося щасливим поєднанням феноменального співу з блискучою драматичною грою (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 65); Блискучий переклад; // Дуже успішний, вдалий. Блискучий політ., радянського космонавта показує, що недалекий той час, коли космічні кораблі, якими управлятиме людина, прокладуть міжпланетні траси до Місяця, Марса, Венери (Літературна газета, 8.VIII 1961, 1).

♦ Блискуча сторінка в історії чого (в житті кого) — найбільш знаменна, славнозвісна, видатна подія (період) в історії народу або в житті людини. Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 21).

Ілюстрації

Блискучий.jpg
Блискучий2.jpg
Блискучий3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/blyskuchyj

Зовнішні посилання