Порхавка

ПО́РХАВКА і ПУ́РХАВКА, і, ж. - народна назва гриба з групи гастероміцетів, який росте на пасовиськах, узліссях тощо. Плодові тіла надземні, замкнуті, часто кулясті. Відомо близько 100 видів, а за іншими джерелами, понад 500. Ростуть на пасовищах, узліссях тощо. Найпоширеніші в Україні такі порхавки як: Порхавка гігантська, Дощовик їстівний, Порхавка грушеподібна та ін. Деякі порхавки до утворення спор їстівні.

Сучасні словники

Словник української мови в 11 томах

ПО́РХАВКА, и, ж. Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. "Збираючи порхавки, слід пам’ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий" (Знання.., 6, 1969, 16); "Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор" (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58).

Джерело: https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 Словник синонімів української мови

ПО́РХАВКА (кулястий гриб, який, достигаючи, наповнюється спорами), МОРУ́ХА, ДОЩОВИ́К, ПУ́РХАВКА діал., МРЮ́ХА діал. "Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор" (В. Гжицький); "Дивний гриб-дощовик, якого лісники звали мрюхою, круглий, без ніжки, завбільшки з дитячу голову, ріс у потаємних лісових куточках" (О. Донченко); "Нарешті крізь бур'ян дрібний і кучерявий, Як та перчичниця з пекучим порошком, Жовтіє пурхавка" (М. Рильський).

Ілюстрації

Джерела та література

Порхавки