Менини
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:12, 18 листопада 2021; Mytrotsiuk.il21 (обговорення • внесок)
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Академічний тлумачений словник
МЕНИ́НИ, нин, мн., діал. Іменини. — Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? — То паннині менини (Леся Українка, III, 1952, 669).