Укий

Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Цікавий факт
5 Див. також
6 Джерела та література

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Який має широкі й глибокі знання взагалі або в якій-небудь галузі науки. "Є на світі багато учених людей, а поетів мало. Треба мати талан" (Михайло Коцюбинський).

Який одержав спеціальні знання, пройшов спеціальну виучку. "Тюрма для божевільних! Добра штучка! Се вигадав один учений лікар і написав про те грубезну книгу, а наш король йому дав надгороду" (Леся Українка).

Який учився; освічений. "— Я вже не знаю, що далі й буде на світі. Які тепер парубки стали! Ой господи! Вони, бач, вчені, в школі вчились" (Нечуй-Левицький).

Пов'язаний з наукою. "З 1892 р. удалось мені якось вступити на урядову службу до «ученої філоксерної» комісії, що вела боротьбу з філоксерою на Бессарабії" (Михайло Коцюбинський)

Серйозний, складний за змістом; який характеризується ученістю або претендує на ученість. "— Я думала, що ви привезете новинки з світу вищого, з світу науки. Може, там вийшла яка нова вчена цікава книжка, абощо?" (Нечуй-Левицький)

Ілюстрації

Медіа

Цікавий факт

В стародавніх абетках букві «У» відповідає число 4, що за прадавньою традицією символізує завершеність, універсальність, повноту, зокрема повноту знань, життєву мудрість. З цієї причини, до речі, корінь «ук» означає знання, мудрість (наука, укий — вчений, неук — невчений, профан).