Клюка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:19, 18 листопада 2021; Ooyakushko.il21 (обговорення • внесок)
Клюка, -ки, ж. 1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали. Гол. II. 23. 2) Клюки́ робити = ключкувати. Вх. Уг. 245.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛЮ́КА, и, жін., діал. Ковінька, костур. Мов стара бабусенька з клюкою, Будова вся пригнулась до землі (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 63).
Словникове значення
Значення: «Палиця з кривим верхнім кінцем для опори при ходьбі».
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
