Потік

Потік, -то́ку, м. Потокъ, ручей. Каменец. у. Ум. Потічок. Дійшов до потічка, став переходити, підкачав штани. Драг. 191.

Зміст

Тлумачення у сучасних словниках:

Потік слів - невпинне, багатослівне мовлення. Редліх слухав тих слів, що невдержанним потоком рвалися з капітанових уст (Іван Франко, VI, 1951, 423)
Потік - велика група учнів або студентів, об'єднаних з певною метою (для занять, екзаменів і т. ін.). У Харківському політехнічному інституті під час сесій заочників лекційні курси на 25 потоках.. читали виключно асистенти (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 1).
Потік (перен.) - велика кількість, маса кого-, чого-небудь, що рухається в одному напрямі. По чорній землі, скритий у пітьму, пливе людський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 363)