Надивлятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:32, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Надивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. надиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Насматриваться, насмотрѣться. Годі надивлятися на нього. Я по тобі, луже, не наложуся, кого вірно люблю, не надивлюся. Нп. Він на неї не надивиться. Мил. 97.
