Старина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:35, 17 листопада 2021; Nvnechaieva.il20 (обговорення • внесок)
Старина, -ни, ж. = Старовина.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980) 1. Те, що вже віджило, застаріло. [Одарка:] Скільки вас не просю [прошу], скільки не благаю, щоб навчили мене старосвітських пісень, а ви все не хочете. [Зачепиха:] І нащо тобі та старовина? Тепер всюди вже співають нових пісень (Марко Кропивницький, I, 1958, 102); Грають [в аматорських гуртках] «по-старому» усяку старовину (Василь Еллан, II, 1958, 171).