Лісочка

Лісочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска. и, жін., діал. Зменш.-пестл. до ліска 2. В тій хвилі явився обік нього гарний паничик.. з блискучою лісочкою в руці (Іван Франко, II, 1950, 122). Зменш.-пестл. назва птаха, дерева.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Зменшено-пестливе до ліска :

ЛІ́СКА1, и, ж. Зменш. до лі́са. Грицько.. сів на колодку, що лежала під ліскою (Вас., Вибр., 1954, 103).

ЛІ́СКА2, и, ж. Те саме, що волосі́нь 3. В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний (Вишня, II, 1956, 246).

ЛІ́СКА3, и, ж., діал. Ліщина (у 1 знач.). Під дубом, між двома кущами ліски, ..стоїть моя небіжка Одарка (Н.-Лев., І, 1956, 68); Я була у лісі — Все говорить там. Ліска каже: "Прісю, Йди горішок дам" (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 83); // Ціпок з ліщини. Олекса, підпираючися грубою ліскою і стогнучи раз по разу, поволікся до Перегинська (Фр., VIII, 1952, 240).

Лиска (лісочка) поширена на великій території Євразії, Північної Африки і Австралії. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує на Закарпатті та на півдні, інколи трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу.

Ліска — діалектна назва ліщини звичайної, а також ціпка з цієї рослини. Ліщи́на звича́йна або європе́йська (Corylus avellana L.) — багаторічна рослина родини березових, відома також під народними назвами горі́шник, орішина, лісови́й горі́х.

Ілюстрації