Набіляти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:38, 15 листопада 2021; S.horbatiuk (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.

Словник української мови у 20 томах

Натякати. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою.

Ілюстрації

Picture2 a-ce-likujetsja-s 349511 p0.png 448307 w 300.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови у 20 томах