Молодник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:05, 15 листопада 2021; Mabezsonova.il21 (обговорення • внесок)
Молодник, -ку, м. 1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь. 2) Молодой скотъ, птицы.
Зміст
Сучасні словники
МОЛОДНИ́К, а, ч. Молодий ліс, сад і т. ін. Довкола рівними темно-зеленими стінами тягся сосновий молодник (Фр., VII, 1951, 319); Посадив [Замфір] на щастя якийсь особливий гатунок винограду.., а тут хазяїном вже завів молодник (Коцюб., І, 1955, 190); І не тільки над Сулою — всюди В нас ростуть сади-молодники (Вирган, Врозп. літа, 1959, 70). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 788.
Ілюстрації
|
|
|
|
