Куга
Куга, -ги, ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в СирДар’ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35. 2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня. Вас. 186, 188.
Сучасні словники
КУГА́, и, жін.
1. (Schoenoplectus, Palla). Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом. З куги плете собі Васюта бриль (Борис Грінченко, I, 1963, 111); Хлоп'якам заважали кудлаті очеретинки, що стирчали з-під криги, гострячки безлистої куги (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 38).
2. діал. Рогіз. В глибині кону.. берег річки, подекуди порослий очеретом, кугою.. і терном (Марко Кропивницький, II, 1958, 265).
Ілюстрації
|
|
