Оповідка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:29, 14 листопада 2021; A.kozachuk (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Оповідка, -ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.

Сучасні словники

ОПОВІ́ДКА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що оповідання 2, 3. Чи не гоже ж то нам буде Словом давнім, брате, Словом трудних оповідок Пісню надпочати..? (Степан Руданський, Вибр., 1937, 239); Микола.., щоб розважити товаришів, почав чергову із своїх оповідок (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 27); Пригадує, як колись у школі читала оповідку Стефана Цвейга (Літературна Україна, 8.XII 1967, 1).

Ілюстрації

Opovidka01062021.jpg

Медіа

Іншими мовами

Англійська - story

Грузинська - ამბავი

Португальский - história