Шпуля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:00, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Шпуля, -лі, ж. Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. Я вже шпулю напряла. Пирят. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШПУ́ЛЯ, і, жін. Те саме, що шпулька. ШПУ́ЛЬКА, и, жін. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла. Потім рвучко шпульку на лутку поставила (Андрій Головко, II, 1957, 151); Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 243).
Ілюстрації
|
|
|
