Добалакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:53, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Добалакати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав? Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОБАЛА́КАТИ див. добалакувати. ДОБАЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОБАЛАКАТИ, аю, аєш, док., розм. Закінчувати балакати. Біля воза Зінька ніяк не добалакає з дівчатами; уже й Степан гукає, щоб іти (Андрій Головко, II, 1957, 186).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав?
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Добалакувати -ую, -уєш, недок., добала́кати, -аю, -аєш, док., розм. Закінчувати балакати.
Ілюстрації
|
|
