Кріпити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:43, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кріпити, и крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРІПИТИ, плю, пиш; мн. кріплять; недок.

1. перех., техн. Те саме, що скріплювати 1. Головне було — зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю.., міцно пригвинчували гайки (Микола Трублаїні, I, 1955, 136); Рубали [солдати] щоглові сосни й вікові дуби, ..кріпили понтони, плоти (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 304).

2. перех., гірн. Установлювати кріплення (у 2 знач.). Тато мій працює в шахті, Кріпить лаву він удень (Григорій Бойко, 3 Дон. краю, 1952, 65); Пішов [син] стелі у шахті кріпити (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 90); // гідр. Устеляючи чимось, захищати від руйнування. За всіма технічними проектами дно обвідного каналу треба було кріпити каменем (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 108).

3. перех., мор., ав. Міцно прив'язувати, закріплювати. На палубі.. метушилися матроси. Вони.. кріпили якісь канати (Олесь Донченко, III, 1956, 220).

4. перех., перен., розм., рідко. Те саме, що зміцнювати 2. — Громадська робота в нас заснована так, щоб вона не збавляла людської сили та здоров'я, а кріпила їх (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Той світоч, що його нам Ленін засвітив, ..Нам осяває путь, серця кріпить і гріє (Максим Рильський, III, 1961, 286).

5. перех., спец. Робити міцним (вино тощо), з високим вмістом алкоголю. — Добре вино кріпити не треба, —.. сказав Іраклій (Андрій Головко, I, 1957, 279).

6. неперех., діал. Лютувати (див. лютувати 1 2). Зима доходила кінця, та холоди ще сильнії кріпили (Марко Вовчок, I, 1955, 298); В затінках кріпив мороз, а проти сонця топився воском сніг (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 328).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 357.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

КРІПИ́ТИ, плю́, пиш; мн. крі́плять; недок.

1. перех., техн. Те саме, що скрі́плювати 1. Головне було — зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю.., міцно пригвинчували гайки (Трубл., І, 1955, 136); Рубали [солдати] щоглові сосни й вікові дуби, ..кріпили понтони, плоти (Довж., Зач. Десна, 1957, 304).

Ілюстрації

Кріпити.png Кріпити2.png Кріпити3.png

Медіа