Сидня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:54, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сидня, -ні, ж. Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. Це йому так від сидні сталось. 2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИДНЯ́, і, жін., розм.

1. Дія і стан за знач. сидіти 1—5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах, бо, як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (Михайло Стельмах, II, 1962, 296); Од сидні в хаті за малюванням вона трохи не забула ходить (Нечуй-Левицький, V, 1966, 208); Вони не уважають, що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою (Леся Українка, III, 1952, 491).

2. Неробство, ледарство, байдикування.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

СИДНЯ, -і́, ж., розм.

1) Дія і стан за знач. сидіти 1-5).

2) Неробство, ледарство, байдикування. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Сидня1.jpg Сидня2.jpg Сидня3.jpg

Медіа