Ужахнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:49, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Ужахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Испугать. На мене сіла розставляли, вжахнули душу мою вбогу. К. Псал. 35.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УЖАХНУ́ТИ (ВЖАХНУ́ТИ), ну, неш, док., перех. Викликати в когось почуття переляку, жаху; дуже злякати кого-небудь. Спинилася [Орися] й одеревеніла від жаху; але не вид смерті її вжахнув, а свідомість своєї хвилевої легкодушності (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 65); Розпухле, почорніле від синяків лице старого Мартинчука вжахнуло Бронка (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 272).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1.Ужахнути — (вжахну/ти), ну/, не/ш, док., перех. Викликати в когось почуття переляку, жаху; дуже злякати кого небудь. || Український тлумачний словник
2. Ужахнути — дієслово доконаного виду. || Орфографічний словник української мови