Ужахнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:49, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Ужахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Испугать. На мене сіла розставляли, вжахнули душу мою вбогу. К. Псал. 35.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УЖАХНУ́ТИ (ВЖАХНУ́ТИ), ну, неш, док., перех. Викликати в когось почуття переляку, жаху; дуже злякати кого-небудь. Спинилася [Орися] й одеревеніла від жаху; але не вид смерті її вжахнув, а свідомість своєї хвилевої легкодушності (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 65); Розпухле, почорніле від синяків лице старого Мартинчука вжахнуло Бронка (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 272).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1.Ужахнути — (вжахну/ти), ну/, не/ш, док., перех. Викликати в когось почуття переляку, жаху; дуже злякати кого небудь. || Український тлумачний словник

2. Ужахнути — дієслово доконаного виду. || Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Ужахнути1.jpg Ужахнути2.jpg Ужахнути3.jpg