Тута

Тута, нар. = Тут. Зачекай тута. Чуб. II. 9. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТУ́ТА, присл., розм. Те саме, що тут 1. — Ой піду я в гай зелений, Посажу я руту. Якщо зійде моя рута, Остануся тута (Тарас Шевченко, II, 1963, 176); [Дядько Лев:] Лукашу, де ти? гов! [Лукаш (озивається з верби):] Я тута, дядьку! (Леся Українка, III, 1952, 220).

Тута ж — у цьому самому місці. За столом сидить Кармелюк і його гості, селяни.. Тута ж кілька душ гайдамаків (Степан Васильченко, III, 1960, 180).

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Тута (рум. Tuta) — село у повіті Бакеу в Румунії. Входить до складу комуни Тиргу-Тротуш. Село розташоване на відстані[1] 207 км на північ від Бухареста, 39 км на південний захід від Бакеу, 121 км на південний захід від Ясс, 138 км на північний захід від Галаца, 106 км на північний схід від Брашова.