Нагодити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:26, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило. НВолын. у.
