Обіграти

Обіграти. См. Обгравати.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБІГРА́ТИ 1. Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь. — Біда з батюшкою, — обізвався секретар суду, — усіх обіграє (Панас Мирний, III, 1954, 194); [Гайдаренко:] Ну, на бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись-я тебе обіграю (Іван Микитенко, I, 1957, 200); Радість Данькова.. передалася й іншим присутнім, і навіть його супротивники, яких він щойно обіграв, не особливо лютилися на свою невдачу (Олесь Гончар, I, 1959, 47).

2. Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.). Творча манера [режисера].. характеризується.. умінням скульптурно і багатозначно будувати масові сцени, влучно і цікаво обігравати деталі (Мистецтво, 4, 1957, 22); Режисер і думає: — Хай краще, ідучи, оглянеться, спіткнеться [герой фільму] — треба якось обіграти ходу (Олександр Довженко, III, 1960, 219).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Обігра́ти, -а́ю, -а́єш, док., перех. 1) Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь. 2) Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.).

Ілюстрації