Обвалювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:12, 12 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБВАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАЛИТИ, валю, валиш, док., перех. Викликати обвал, руйнування чого-небудь. Берег тут чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче. На кого обурюється вона, обвалюючи землю? (Михайло Стельмах, II, 1962, 57); Бригада Олександра Коваленка обвалила і видала на-гора сімнадцять тисяч тонн високоякісної руди (Робітнича газета, 12.X 1962, 1).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно).
Ілюстрації
|
|
|
