Вовнистий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:44, 12 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Вовнистий, -а, -е. Съ длинной и густой шерстью. Канев. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОВНИ́СТИЙ, а, е. Який має довгу й густу вовну. Он біжить він [хліб] полями, як дикий вовнистий звір, і вигинає хребет (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 230); Отари вовнистих, ще не стрижених овець підганяють до сараїв просто зі степу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 107); * Образно. Хмари вовнисті, немов ті клубочки, шпурляєш [весно] по небі (Іван Франко, XIII, 1954, 304).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Вовнистий, -а, -е. Съ длинной и густой шерстью. Канев. у.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Який має довгу й густу вовну.