Жеретій

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жеретій, -тія, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. Жеретіяка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!

Сучасні словники

Борис Грінченко. Словарь української мови.


Жеретій, -тія, м.
Обжора, ненасытный.

Аф. 401. Ув. Жеретіяка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!


Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.


Жерти, жерети, жрати , жеретій, обжера, жербтія , жерін, зжирлівість, жерущий, жеручий, жручий, жарливий, жировитий, зажерливий, пажерач, ненажерливий.
Оплгп.png

НЕНАЖЕ́РА розм. (той, хто багато їсть, любить поїсти).
ЖЕРУ́Нрозм.,ОБЖЕ́РАрозм. рідше,ЗАЖЕ́РАзневажл.,ОБЖИРА́ЙЛОзневажл., ПРОЖЕ́РАпідсил. розм.,ПА́ЖЕРАпідсил. розм.,ПРО́ЖИРзбірн., розм.,ПРІ́РВАпідсил. розм.,ПРО́ЖРАзбірн., розм. рідше;ЧЕРЕВОУГО́ДНИКкнижн. заст. (той, хто любить багато й смачно поїсти); ТЕРЕБІ́Й розм. (той, хто добре й багато їсть); ОБ’ЇДА́ЛОзневажл. (той, хто багато їсть і об’їдає інших).

- І покорм, і мед я даю так, як велить княгиня, - сердито відповіла вона братові. - А твої гридні ненажери, їм ціле говядо [бика, вола] дай, то й тоді буде мало (С. Скляренко);
- А ті [варяги] собі й далі глузувати та кепкувати і лаяти наших богів за те, що вони дерев’яні і німі, а всіх нас обжирайлами та обпивайлами дражнити (П. Загребельний).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)


НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е.
1. Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий.

Готуйтесь, хазяї! А гості ті з великими апетитами, ненажерливі гості… Все поїдять … (Остап Вишня, I, 1956, 100);
У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам! Підросли діти і стали такими ненажерливими. Все пищать і їсти просять (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 85).


2. (переносне значення) Який не задовольняється досягнутим, тим, що має; ненаситний.

[Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: — Мало, мало!.. Така вже вона вилупиться заздрісна та ненажерлива!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 135).


Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Борис Грінченко. Словарь української мови.
Етимологічний словник української мови. Том 2: Д–Копці - Григорій Півторак.

Зовнішні посилання