Навпрямець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:20, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Навпряме́ць, навпрямки́, нар. 1) = Навпростець. 2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде.