Навпрямець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:20, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Навпряме́ць, навпрямки́, нар. 1) = Навпростець. 2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде.