Клювак

Клюва́к, -ка, ж. 1) Клювъ. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.

Сучасні словники

Клювак - дятел. Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Ле, Вибр., 1939, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 192.

Ілюстрації