Волоцюга

Волоцюга, -ги, об. Бродяга. Чуб. І. 240. Всесвітня волоцюга. Котл. Ен. VI. 11. Ум. Волоцюжка. Ув. Волоцюжище.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місце перебування; бродяга, пройдисвіт. Той, хто любить волочитися за ким-небудь. Блудний син. Словник української мови

Ілюстрації