Зціліти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:34, 11 листопада 2021; Iyyanchuk.fpmv21 (обговорення • внесок)
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ. Черк. у.
Сучасні словники
Позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь; виліковувати. Він готовий був власним життям поділитися з другом в цю мить, щоб тільки зцілити Сашка від недуги (Гончар, Тронка, 1963, 123).
Загоювати (рани і т. ін.). * Образно. Бачура стояв, вдихав запахи вечірнього степу, бачив перед собою кущик горицвіту, вдивлявся у нього, ніби міг прочитати там щось таке, що може зцілити його душу, його рану (Чаб., Тече вода.., 1961, 31).
Ілюстрації
|
Джерела та література
Словник української мови. В 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
